Ми всі когось втрачаємо. Батька, Маму, Коханого, Дітей.
Наші думки рвуться на десятки тисяч пелюсток — і в серці залишається чорна діра,
що зяє на все тіло.
Туга ламає кістки щосекунди.
Душа блює самотністю й смутком.
На руки падає водоспад сліз жалоби.
Але треба жити!
Шукати залишки любові в серці!
Навіщо любити знову?
Адже ненавидіти простіше!
(2019)