Я сьогодні прокинувся від звуку дронів,
від пострілів у небі та рою мух.
Вони літають тут багато-багато і чекають.
Я відкрив очі й побачив небо.
Там сонце сяє яскраво.
Стеля обвалилася, і дах також.
У небі летить ракета.
Я хотів встати й умитися,
голосно покликав Маму…
«МАМО! МАМО!»
Тихо……
Мама вже не відповість.
Вона лежить біля вікна.
Над нею літають мухи й ангельські слова.
Мені б прокинутися, як раніше —
у ліжечку з любою Мамою.
Обійняти рідну сестричку і маленьку собаку,
до Тата бігти на кухню,
обійняти його міцно-міцно…
Але Тато вже не відповість.
Він поряд із Мамою,
сестричкою і маленькою собакою.
Мені б прокинутися, як раніше….
Ташкент, 09.12.2025